Після навчання в кіношколі Нью-Йоркського університету (NYU) Жак Акшоті працював у різних сферах кіновиробництва з такими режисерами, як Робер Брессон, Жан-Жак Бенекс та Ларс фон Трієр. Згодом він став сценаристом і сценарним консультантом, очоливши розробку багатьох французьких та міжнародних фільмів, які були відібрані та нагороджені на провідних фестивалях.

Серед його нещодавніх проєктів як консультанта: «Людина, що кричить» Махамата-Салеха Харуна (Приз журі в Каннах 2010) та «Лінгі» (Конкурсна програма Канн 2021); «Дівчата сонця» Єви Юссон (Конкурсна програма Канн 2018); «Сире» Джулії Дюкорно («Тиждень критики» в Каннах 2016) та «Титан» («Золота пальмова гілка» 2021); «Невидиме життя Еврідіки Гужман» Каріма Айнуза (Переможець програми «Особливий погляд» 2019) та «Гамбіт королеви» (Конкурсна програма Канн 2023); а також «Дальва» Еммануель Ніко («Тиждень критики» в Каннах 2022).

Жак став режисером повнометражного телефільму та написав кілька сценаріїв. Він викладає сценарну майстерність і режисуру в Національній кіношколі Франції (La Fémis) з 1988 року, а також був фасилітатором багатьох міжнародних сценарних майстерень і лабораторій із розробки, серед яких EAVE, Puentes, Interchange, Sud Ecriture, Jerusalem Film Lab та Cinekid Scriptlab.

Ада Соломон — одна з найвідоміших європейських продюсерок, знана своїм сміливим кураторським баченням і відданістю соціально значущому кіно. У її доробку 100 фільмів та співпраця з Раду Жуде, Іваною Младеновіч, Александру Соломоном і Марен Аде. Роботи Ади здобули найвищі нагороди — від «Золотих ведмедів» Берлінале («Невдалий трах», «Поза дитини») до «Срібних леопардів» у Локарно та звання Найкращого фільму в секції «Орізонті» у Венеції. З моменту заснування компанії HiFilm у 2004 році Ада працює в кінобізнесі понад 20 років, створюючи копродукції з такими країнами, як Франція та Німеччина, і випускаючи фільми на 40 ринках по всьому світу.

Ада є лауреаткою Європейської премії за копродукцію — Prix Eurimages. Наразі вона обіймає посаду Голови Європейської кіноакадемії. Окрім продюсування, Ада є керівницею відділу дистрибуції Parada Film, засновницею кінофестивалю NexT та викладачкою Національної школи кіно в Бухаресті. Вона продовжує переосмислювати європейське незалежне кіно, а також є національною координаторкою EAVE.

Йонас Дорнбах — кінопродюсер, генеральний директор і партнер компаній Komplizen Film та Komplizen Serien (Берлін, Німеччина). Йонас розпочав свою професійну кар'єру із заснування власної компанії Kinoherz та закінчив Німецьку академію кіно і телебачення в Берліні (dffb, 2006).

Приєднавшись до Komplizen Film у 2010 році, Йонас спродюсував численні визначні фільми, зокрема «Табу» (Берлінале 2012, премія імені Альфреда Бауера та премія ФІПРЕССІ) і «Тоні Ердманн» (Конкурсна програма Каннського кінофестивалю 2016, численні нагороди Європейської та Німецької кіноакадемій, номінації на «Золотий глобус», «Сезар», BAFTA та «Оскар»). Серед інших робіт Йонаса — «Вестерн» (Каннський кінофестиваль, 2017), «Фантастична жінка» (премія «Оскар» 2018), «Синоніми» («Золотий ведмідь», Берлінале 2019) та серіал для Netflix «Скайлайнс» (2019).

Серед нещодавніх проєктів — «Еврика» та «Про суху траву» (Каннський кінофестиваль, 2023), «Марія» (Конкурсна програма Венеційського кінофестивалю, 2024), а також «Сентиментальна цінність» та «Етті» (2025).

Йонас є членом Мережі ACE, Німецької, Британської та Європейської кіноакадемій, а також Академії кінематографічних мистецтв і наук.

Анна Цєннік — мультимовна сценарна консультантка та сценаристка французького й польського походження. Нещодавно вона стала співавторкою сценарію другого фільму Еріж Сехірі «Обіцяне небо» (фільм-відкриття програми «Особливий погляд» 2025, Найкращий сценарій на Фестивалі франкомовного кіно в Ангулемі та Найкращий фільм на Міжнародному кінофестивалі в Марракеші). Наразі вона є співавторкою дебютних робіт Дені Піцаєва та Клементін Карр'є.

Як сценарна консультантка вона працювала над фільмами «Клара Сола» Наталі Альварес Месен («Двотижневик режисерів» 2021), «Ампаро» Сімона Меси Сото («Тиждень критики» в Каннах 2021), «Жюлі мовчить» Леонардо Ван Дійла («Тиждень критики» в Каннах 2024), «Хороша сестра» Сари Міро Фішер (програма «Панорама» Берлінале 2025), «Розлучення під час війни» Андрюса Блажявічюса (Нагорода за найкращу режисуру на кінофестивалі «Санденс» 2026) та «Смерть не має господаря» Хорхе Тілена Арманда («Двотижневик режисерів» 2026).

До того, як зануритися в розробку сценаріїв, Анна була менеджеркою індустрійних подій на кінофестивалі Les Arcs з 2017 по 2021 рік. Вона продовжує працювати на ринках копродукції та в різних кінокомісіях як рідерка й коучка. Анна є членкинею Collectif 5050 та французької гільдії сценаристів SCA.